Пенсіонерів зобов’яжуть стати на військовий облік – кого торкнеться

У ході затвердження поправок до нового законопроєкту щодо посилення процесу мобілізації, депутати ВРУ запропонували внести норму щодо військового обліку пенсіонерів. Однак, таке нововведення стосуватиметься не всіх.

Про це зазначено в матеріалі "Судово-юридичної газети".

Таким чином, народні обранці пропонують підпункт 1 пункту 2 розділу II Прикінцеві положення законопроєкту доповнити нормами про те, що звільнені зі служби громадяни чоловічої статі віком від 18 до 60 років, в тому числі у зв’язку із виходом на пенсію, мають стати на військовий обік в територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки. Це стосується колишніх працівників:

• поліції;
• начальницького та рядового складу Міністерства внутрішніх справ України;
• Національної поліції України;
• Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, органів і підрозділів цивільного захисту;
• Державного бюро розслідувань;
• Державної кримінально-виконавчої служби України;
• Служби судової охорони;
• Державної податкової служби;
• Державної митної служби;
• Бюро економічної безпеки України.

Стати на військовий облік зазначені категорії зобов’язані протягом 60 днів з дня набрання чинності закону.

Крім того, голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія запропонував, щоб ці зміни не поширювались на:

• працівників Державного бюро розслідувань, які не мають спеціальних нагород;
• співробітників Національного антикорупційного бюро України.

Коли Рада проголосує за законопроєкт про мобілізацію

Раніше секретар Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки та розвідки завив, що остаточне прийняття законопроєкту стане можливим лише після зняття або розгляду всіх внесених правок.

З його слів, є три варіанти розвитку подій. Перший – якщо всі нардепи відкликають свої правки та проголосують за проєкт, запропонований комітетом, є низька можливість, що це станеться вже наступного місяця. Другий сценарій передбачає внесення правок лише в ті пункти, які дійсно стосуються законопроєкту, і цей процес може тривати довше, до середини березня. Найтриваліший варіант полягає в тому, що всі вносять свої правки, і це може затягнутися.

Представник комітету також зауважив, що народні депутати часто подають велику кількість правок, спрямованих на те, щоб бути почутими. Це випливає з того, що влада у більшості випадків не виявляє бажання спілкуватися з народними депутатами. Таким чином, вони вносять численні правки до законопроєкту.

Варто зазначити, що до відповідного законопроєкту вже подали більш ніж 4000 правок.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, які суперечки довкола нового законопроєкту тривають у Верховній Раді України. Також ми повідомляли, кого призвуть на службу у березні 2024-го року.