Відмова від повістки, штрафи та затримання – головне про мобілізацію в Україні

Мобілізація в Україні зараз є однією з найважливіших тем. Адже велика кількість громадян цікавиться, хто може отримати повістку, чи можна від неї відмовитись та яке покарання за це передбачено.

Ми поспілкувалися з фахівчинею Адвокатського об'єднання "Діксі Лекс" Оленою Бірюч та дізналися відповіді на найважливіші питання, що стосуються мобілізації та військової служби.

За яких обставин можна відмовитися від повістки

Згідно із Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", кожен громадянин, віком від 18 до 60 років, який отримав повістку від представників ТЦК та СП, не може від неї відмовитись. Навпаки, він зобов'язаний з'явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для уточнення всіх даних.

Для відмови в отриманні повістки в особи мають бути конкретні й поважні причини, до прикладу, у повістці зазначено неправильні дані особи, відсутня печатка або підпис начальника ТЦК та СП, або ж повістка вручається неуповноваженою особою. Зауважу, що в мережі наявна значна кількість джерел інформації, в яких зазначається, що у разі відмови від одержання повістки представник ТЦК та СП має скласти акт про відмову від у присутності свідків. Однак складання такого акта, його форма та зміст нормативно-правовими актами не передбачено, – пояснила адвокатка.

Чи можуть працівники ТЦК затримати за відмову від повістки

Іноді в ЗМІ поширюється інформація про те, що працівники територіальних центрів самотужки затримали громадянина України, який відмовлявся від повістки, що була йому вручена. Однак, такі дії військкомату є не зовсім законними.

Представники ТЦК та СП не мають права затримувати особу у разі відмови від повістки. Повноваження здійснювати адміністративне затримання та доставлення до ТЦК та СП мають виключно працівники Національної поліції України щодо осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 (порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку), 210-1 (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію) Кодексу України про адміністративні правопорушення, – зазначила вона.

Також додамо, що у тому випадку, якщо співробітники територіального центру намагалися вас затримати або ж затримали, тоді необхідно повідомити про цей випадок до поліції та до Державного бюро розслідування.

Як працівники ТЦК повинні вручати повістки громадянам

Досить часто фіксуються випадки, коли працівники ТЦК вручають повістки громадянам прямо на вулиці або ж в інших людних місцях. Адвокатка зазначає, що форма та порядок вручення повісток закріплена за Постановою КМУ №1487 від 30.12 2022 року "Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів".

Вручати повістки військовозобов’язаним уповноважені: представники ТЦК та СП, органу Служби безпеки України, підрозділу Служби зовнішньої розвідки, представники органу місцевого самоврядування, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, керівник підприємства, установи, організації за місцем роботи, управителі багатоквартирних будинків, – пояснила експертка.

Також додамо, що форма вручення повісток є такою:

• прізвище, ім'я та по батькові військовозобов'язаного;
• адреса реєстрації військовозобов'язаного;
• номер повістки;
• номер, а також дата розпорядження ТЦК та СП про необхідність явки особи;
• дата, час, та адреса ТЦК, куди повинна з'явитися особа;
• найменування посади та ініціали й прізвище керівника ТЦК та СП;
• підпис керівника ТЦК та СП, що видав повістку;
• дата видачі повістки.

Чи може військовозобов'язаний самостійно обрати війська, де буде проходити службу

Громадяни України, що добровільно уклали контракт зі Збройними силами, мають повне право обирати підрозділ, в якому вони бажають проходити військову службу. Також вони можуть обрати й спеціальність. Однак для призовників такі правила не діють.

Призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації здійснюється в першу чергу для доукомплектування військових посад, передбачених штатами воєнного часу за відповідними мобілізаційними планами ЗСУ та інших військових формувань. Чинним законодавством не передбачено право військовослужбовця, в тому числі який був призваний на військову службу під час мобілізації, самостійно обирати своє місце служби, військову частину, – повідомила вона.

Чи може командир відмовити військовозобов'язаному у наданні відпустки

Згідно із Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" кожен військовий має право на отримання відпустки.

Так, під час дії воєнного стану військовослужбовцям надається частина щорічної основної відпустки загальною тривалістю не більше 30 календарних днів, а також відпустка за сімейними обставинами та з інших поважних причин із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більше 10 календарних днів. Кожна із зазначених відпусток надається без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець, – зазначає Бірюч.

Тож, якщо всі умови будуть дотримані військовозобов'язаним, то він має повне право на отримання відпустки. У разі відмови адвокатка радить вимагати письмової відповіді від командира, в якій будуть вказані причини відмови.

За що військовий може отримати штраф

Також, експертка повідомила, що українські військовослужбовці можуть отримати чималий штраф. Це трапляється у тому випадку, якщо вони здійснили одне з наступних правопорушень:

• відмова від виконання бойового завдання;
• знищення або пошкодження військового майна;
• порушення правил несення бойового чергування;
• розпивання алкогольних чи слабоалкогольних напоїв;
• вживання психотропних чи наркотичних речовин тощо.

Зазначимо, що штрафи накладаються по-різному, однак їхній розмір коливається від 1 700 грн до 34 000 грн.

Коли військовий може звільнитися зі служби

Адвокатка заявила, що іноді трапляються випадки, згідно з якими військовослужбовці в Україні мають право на звільнення з військової служби. Зокрема, сюди слід віднести:

• звільнення зі служби за станом здоров'я (на підставі висновку ВЛК);
• звільнення за віком;
• звільнення через сімейні обставини та інші поважні причини (зокрема, виховання неповнолітньої дитини або ж перебування на утриманні військового 3-х або більше дітей);
• звільнення у зв'язку з обвинувальним вироком суду.

Окрім того, підставою для звільнення є загибель близького родича (чоловіка, дружини, сина, доньки, батька, матері, діда, баби або рідного (повнорідний, неповнорідний) брата чи сестри) або зникнення безвісти під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі й стримування збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки й оборони, відсічі й стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану, – пояснює експертка.

Чи може чоловік, якого зняли з обліку, виїхати за кордон

Олена Бірюч зазначає, що зняття з військового обліку не є причиною для перетину кордону, адже в чоловіка повинен мати ще якийсь "аргумент", який дозволить йому виїхати в іншу країну. Наприклад, наявність статусу інваліда, або ж супроводження особи, що має такий статус.

Разом з тим, виключені з військового обліку чоловіки не мають законодавчих обмежень у праві перетину кордону. Так, відповідно до п. 2-6 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою КМУ від 27.01.1995 року № 57, право перетину державного кордону на час дії воєнного стану мають також чоловіки, які не підлягають призову на військову службу під час мобілізації (до таки осіб відносяться у тому числі і виключені з військового обліку за станом здоров’я), – заявила вона.

Експертка додала, що для перетину кордону, чоловік, окрім паспортних даних, обов'язково повинен мати з собою документи, що підтверджують підстави виключення з військового обліку.

Чим відрізняються права контрактників та призовників

Зараз на військовій службі в Україні знаходиться доволі велика кількість осіб, що були призвані до війська вже під час загальної мобілізації. Однак, окрім них, є чимало контрактників. Експертка пояснила, в чому різниця між ними.

Щодо відмінності у правах мобілізованих та контрактників, першочергово звертаємо увагу, що в обох випадках військова служба таких осіб продовжуватиметься до закінчення воєнного стану та оголошення демобілізації. Водночас, підписуючи контракт, особа може визначитись із підрозділом, в якому вона проходитиме службу, та зі спеціальністю. Крім того, за контрактом мають право служити чоловіки, які не досягли 27-річного віку, – додала Бірюч.

Однак, попри це, перелік прав щодо правового, а також соціального захисту військовослужбовців та членів їхніх сімей є фактично однаковим.

Які пільги доступні українським військовим

Всі українські військові, що наразі проходять службу, мають право на отримання пільг. Зокрема, це передбачено статтею 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей".

Серед них можемо виокремити звільнення від нарахування штрафних санкцій, пені за невиконання зобов’язань перед підприємствами, установами й організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також процентів за користування кредитом, крім кредитних договорів щодо придбання об’єктів житлового фонду, – пояснила юристка.

Також додамо, що військовослужбовці мають право на безоплатний проїзд наземним, водним, повітряним або залізничним транспортом. Крім того, слід відзначити, що особи, які отримали статус учасника бойових дій, отримають пільги згідно зі статтею 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Нагадаємо, раніше ми писали про те, з якими хворобами не візьмуть до війська. Також ми повідомляли, як діяти, якщо ви знайшли повістку у поштовій скриньці.

Pro Гроші в Telegram Pro Гроші в Google News