Зміни у мобілізації — які норми вимагає прибрати Рада
Новий законопроєкт щодо мобілізації не має порушувати конституційні права українців, але в ньому все одно залишаться примусові заходи
У Раді кажуть, що очікують на новий законопроєкт щодо мобілізації
Фото: УНІАН. Колаж: Pro Війну
Новий законопроєкт щодо мобілізації має бути збалансованим. Документ також повинен бути більш сфокусованим на мотиваційній частині для військовозобов’язаних.
Про це розповів народний обранець, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Єгор Чернєв в ефірі телемарафону.
За його словами, зараз парламент чекає на новий законопроєкт від Міноборони та Кабміну, які є ініціаторами документа.
"Я сподіваюсь, що всі наші пропозиції, які ми озвучили під час роботи з першою версією законопроєкту, який, чесно кажучи, був "сирим", були враховані і ми побачимо новий законопроєкт вже збалансований, більшою мірою сфокусований на мотиваційній частині для тих, хто має бути мобілізований", — сказав нардеп.
За словами народного депутата, Рада запропонувала внести такі зміни у законопроєкт щодо мобілізації:
- має залишитися бронь для громадян з ІІІ групою інвалідності;
- не має бути розсилок повісток електронною поштою.
Перш за все, у законі не повинні порушуватися конституційні права людини, що було у попередній версії документа. Варто напрацювати збалансований проєкт.
"З одного боку там залишаються все одно примусові заходи, тому що мобілізація — це не про бажання, це наш обов‘язок — захищати країну, але разом з тим там має бути якомога більше стимулів, рекрутного, інших підходів до людей, щоб точно не хапали їх на вулиці ЦКашники", — сказав Чернєв.
Електронний кабінет військовозобов’язаного
У парламенті наголошують на необхідності створення електронного кабінету виключно для концентрації даних про військовозобов’язаного. Про надсилання повісток у цей кабінет мова наразі не йде.
Після ухвалення закону кожен військовозобов’язаний має актуалізувати власні дані щодо прописки та місця роботи.
"Для того, щоб не ходити кожного разу до військкомату, пропонується зробити електронний кабінет військовозобов’язаного, кабінет буде верифікований", – пояснив Чернєв.
Чому не зменшать норму про демобілізацію
Народний депутат зізнався, що попри безліч запитів щодо зменшення норми про демобілізацію у 36 місяців, це питання не можна наразі схвалити.
"Ми не можемо її зменшити без розуміння, скільки людей залишиться у військах. Ми запропонували Генштабу подивитись на те, щоб була якась різниця між тими, хто 36 місяців воює чи в лавах ЗСУ в тилу, і тих хто на передньому краї. І можливо для них якраз зменшити цю кількість місяців до демобілізації. Але це на розгляд Генштабу, бо вони розуміють повну картину", – зазначив Чернєв.
За словами нардепа, нового законопроєкту в стінах ВРУ ще не має.
Нагадаємо, раніше ми писали про те, що в Нацполіції розповіли, що чекає на військових після закінчення війни. Також ми повідомляли, як бійці можуть виїхати за кордон під час повномасштабної війни.
Сподобалась стаття?